На фото: кадр з фільму «Праведник»

Знакомим вас с нашим новым автором. Его зовут KinoPOP, и он имеет отличный от привычного взгляд на фильмы, выражаясь сочно и доходчиво. И пишет он на украинском языке. Вскоре на oKino.ua появится целый блог, в котором KinoPOP будет проводить ревизию старых добротных фильмов и не только. А пока — читайте и наслаждайтесь его рецензией на новинку отечественного кинопроката — фильм «Праведник». Ваши комментарии — обязательны.

Якщо ви не задоволені якістю роботи консультанта або ж обслуговуванням на касі — не поспішайте викликати адміністратора та вимагати від нього книгу скарг. Раптом це бувший оперативник спецслужб, що страждає на психічні розлади. Якщо йому видасться, що ви себе поводите неправедно — він може вислідити вас та трошки підрихтувати вам фасад кувалдою чи пневмомолотком. А якщо ви раптом надумали грабонути касу в такому магазині — спершу хакніть їхню базу відділу кадрів та перевірте… хоча якщо ви в стані хакнути якусь базу даних-то на біса вам ті кількасот доларів, що ви з каси можете потягнути? Помітьте, я ні до чого такого не закликаю.

Життя одного таємничого працівника сфери торгівлі Роберта МакКолла у виконанні Дензела Вашинґтона непросте. Стандартне сучасне «дім-робота-дім» сповнене напруженого очікування на кшталт добре затиснутої пружини, і коли МакКолл відкидає маску доброзичливості — погано буде об’єкту його гніву. Тою краплиною, що «зірвала клапан», стає нелегка доля малолітньої російської повії Аліни. МакКолл повстає проти потужної махіни рашн-мафії, винищуючи все, що має до неї стосунок: «мурчащих» сутенерів, корумпованих місцевих копів, бригаду чеченсько-кадирівського десанту, засланого в Бостон для «вирішення проблеми», криваву гебню — аж до злісного «пахана», що проживає (судячи з кадрів фільму) в Будинку Федерального Уряду в Москві. Заодно було підірвано танкер з дивацьким ім’ям «Eastern Central нефтяной промышленности», що б то не означало в побуті російського кримінального угрупування, яке його «кришувало» чи «доїло». Вийшло жорстко і брутально. Читання головним героєм Хемінгуея та Сервантеса в перервах між м’ясорубками додає всій картині невимовно-глибинного пафосу.

Режисер фільму Антуан Фукуа витяг з пилюжних полиць ідею телесеріалу 1986 року та долучив до ансамблю Хлою Грейс Морец, акторські роботи якої надихнули його на драматичний образ малолітньої повії. Тож маємо змогу вивчити нюанси дитячої проституції, що автоматично тягне за собою глядацький рейтинг R (від сімнадцяти років та старше). Розуміючи це режисер на пару з Дензелом відтворили надзвичайно жорстокий світ злочинців, а окремі сцени розправи над бандитами показано з максимальною кривавістю. Очевидно, що режисер (і продюсери фільму) розривались між бажанням випустити «нєтлєнку» та не втратити можливість зробити перезапуск телесеріалу. «Розірвало» їх рівно навпіл: перша половина фільму показує нам своєрідне осучаснення «Таксиста» з якісними та фактурними злодіями по обидві боки барикад, а от друга половина — це фестиваль різників та м’ясорубів. На жаль, при цьому сценарист і режисер забули додати до фільму хоч якогось гумору, тому сцени, які викликають сміх в залі, є настільки «чорнушними», що кілька разів подумаєш, чи переказувати їх колєгам у курилці. Тим не менше, режисер виходить за межі клішованих образів екс-цереушників та безжальних руссо-бандіто, аби донести до глядача ідею повернення справедливості скривдженим світу цього шляхом ескалації насильства. Попри пафос та документальну жорстокість картина приворожує.

Окремо хотілось би відзначити нюанс в локалізації назви фільму. Праведником не може бути людина, що вбиває інших, навіть російських бандюків. Оригінальна назва фільму відсилає нас до іншого біблійного поняття — «той, що несе кару». Але, на жаль, термін «каратель» настільки заїздило Кисельов-ТБ та інші телепропагандисти, що використання цього слова в назві може викликати черговий шал «В українських кінотеатрах показують навчальний фільм для військ хунти!» чи ще щось того ж штибу.

Отже, як раптом ви подумали, що «Праведник» — це фільм з житія святих або ж мелодрама про зваблення цнотливого сусіда розбещеною сусідкою (чи сусідом), ви помилились, вам на інший кіносеанс. Ну, а Дензел Вашинґтон в цьому фільмі нарешті помстився російському криміналітету, який вбив його героя у «Тренувальному дні», використавши при цьому багатий асортимент відділу інструментів будівельного супермаркету. Дивіться це епічне побоїще з 25 вересня в кінотеатрах нашої країни.